ЗАПОРОЖЬЕ

Ігор Артюшенко: Я звик, що мене "фінансують" люди, з якими я навіть не знайомий

0

Війни в Запоріжжі не буде. І Олександра Сіна на посаді міського голови вдруге теж не буде. Проте в Запоріжжі вже діє Закон про люстрацію, а його «реалі затором» є кожен мешканець регіону. Про це в ексклюзивному інтерв’ю порталу «Запорожье. Комментарии» розказав відомий політичний діяч, лідер запорізького Майдану Ігор Артюшенко

Нещодавно в Запоріжжі відбувся Маршу миру - цей захід за кількістю людей ледве не перевершив запорізький Майдан, який збирався в найскладніші часи. Ти ж бачив, що серед сьогоднішніх «патріотів» були люди, які в січні виходили на Антимайдан. Як можеш це прокоментувати? Особливо, враховуючи ту інформацію, що бюджетників, як і в січні, примусово зганяли на Марш миру.

Знаєш, зимою все було набагато простіше і чесніше, ніж зараз: всі, хто при мінус 20 стоять разом з тобою на площі, мерзнуть і наражаються на небезпеку – твої однодумці і друзі, а всі ті, хто сидить у будинку навпроти – опоненти і вороги, бо уособлюють собою злочинну владу Януковича. Вже з березня ситуація кардинально змінилась – одні вирішили, що тепер можна “показувати шрам від апендектомії”, з піною у роті доводити “я був поранений на Грушевського”, таким чином отримати статус “героя Майдану” і вирішувати свої особисті інтереси. Інші швидко зрозуміли ситуацію і вирішили перефарбуватися. Одіозні чиновники Запоріжжя вже ладні кричати націоналістичні гасла “Слава Україні!” та “Слава Нації!”, аби тільки залишитись на посадах та уникнути відповідальності, підлаштувавшись  під нові політичні реалії. А ще зимою вони називали ці гасла “фашистськими, нацистськими”, закликали “жорстко задавити Майдан” і співали діферамби Януковичу.

Хто знає правду? Тільки ті кілька сотень людей, які щоденно зимою приходили на площу, бо організовували протестні акції і, звичайно, правоохоронці. Бо вони теж щоденно мерзли разом з нами і кожного добре знають в обличчя. Але і для них зараз є питання політичної кон’юктури.

Як мені до цього ставитися? Звичайно, бридко дивитися, як люди зраджують свої переконання, аби втриматись на теплих місцях і намагаються задурити голови іншим. Але питання, чи були у них тоді, зимою, якісь переконання? Окрім як бути поближче до “корита”? Звичайні пристосуванці, флюгери, “люди шлунку” - таке до них і ставлення.
З більшою повагою я відношусь до справжніх  ворогів – тих, хто не зрадив Януковича та “Партію Регіонів”. Вони, принаймі, чесніші.

Щодо примусовості участі у “Марші Миру” - я б не був таким однозначним. Працівників комунальних підприємств та промислових гігантів Запоріжжя дійсно активно запрошували взяти участь, але звільненням з роботи ніхто не залякував. А зимою ж “мотивація” була саме такою. Тому прийшли ті, хто справді підтримує заявлені гасла.  І міська та обласна влада змогли гарно відзвітувати за свою роботу та показати свою патріотичну суть. Нажаль, в більшості своїй – пристосуванську та флюгерську.

На Марші миру ти стояв на одній сцені з міським головою Сіном, проти якого боровся ще до Майдану, з губернатором Барановим, який до останнього був в команді Януковича, з Шурмою (ген директор комбінату «Запоріжсталь» - авт.), який є підлеглим Рената Ахметова. Дивно бачити тебе в одній площині з людьми, які фактично є представниками режиму Януковича, проти кого ти боровся.

Мені теж було дивно дізнатись, що ці та інші особи будуть виступати на подібному заході. Особливо перший. Але про “шрами від апендектомії” я казав вище. До останнього розмірковував над тим, чи варто мені виходити на трибуну і брати слово. Не взяти – це остаточно дати їм можливість перефарбуватися, довести свою “патріотичність” і закріпитися в цьому образі. Цього я дозволити собі не міг. Тому вирішив виступити і сказати все, як є: про непроведену люстрацію, про те, що винні не покарані і досі лишаються на своїх посадах, навіть більше – намагаються на себе одягнути маску патріота і реалізувати політичний реванш. І розраховувати ми можемо тільки на себе, на нашу активність і самоорганізацію, а ніяк не на тих чиновників, що стоять на трибуні. Люди це добре зрозуміли і боротьба триває.

Ти неодноразово говорив про потребу люстрації. Кілька місяців тому, в інтерв’ю порталу «Запоріжжя. Коментарі» ти наголошував про необхідність повного перезавантаження влади, якого так і не відбулося. Чому так вийшло? Чому запорізький Майдан так і не домігся реальних кадрових змін?

Знаєш, я можу запропонувати тільки два механізми люстрації. Перший – швидкий, доволі легкий, цікавий для ЗМІ та дуже небезпечний. Можна зібрати якусь чергову самооборону чи ніби-то “Правий сектор”, з десяток спортивних хлопців, і з криком “Люстрація!” закидати яйцями, мукою чи покласти головою у смітник чиновника-корупціонера або депутата. Справді – шуму буде багато і громада це в своїй більшості сприйме позитивно. Але, що далі і яким буде результат? Чиновник через  це звільниться чи депутат складе повноваження? І чи є гарантія того, що ця особа завтра не збере вже свою чергову самооборону і не зробить те ж саме з “люстраторами”? І як громада розбереться тоді, хто правильний люстратор, а хто ні? От в цьому і небезпека.

Є другий механізм – повільний, важкий, поступовий, але правовий і дієвий. Це вибори та нові прийняті закони. Янукович втік і українці обрали нового Президента в один тур на чесних та прозорих виборах – це  перший прояв люстрації. Другий  - дострокові вибори у Верховну Раду, що відбудуться 26 жовтня і люди проведуть люстрацію своїм голосом. Третій, сподіваюсь, буде навесні, коли таким самим чином переоберемо місцеві ради та міських голів. І закон про люстрацію вже прийнятий, тепер завдання громадських активістів і всіх небайдужих громадян – це зробити так, щоб закон не залишився виключно на папері і запрацював. Бо жоден депутат, мер, чиновник, прокурор чи суддя не буде люструвати сам себе. Тому ми маємо постійно “бити в барабани”, надавати докази в правоохоронні органи, звертати увагу ЗМІ на осіб, що і досі не понесли покарання. Що, власне, і робимо. Бо сама собою люстрація точно не відбудеться.

Тому, на мою думку, правильно казати не “так і не домігся реальних кадрових змін”, а “ще не домігся і продовжує працювати в цьому напрямку”, намагаючись переламати хребет політичним впливам, зв’язкам та грошам одіозних запорізьких чиновників.

Як тобі вихідка міського голови Сіна, який зі сцени накинувся на активіста? Чи може така людина, з такою психікою керувати містом?

Вже 19 вересня від Комітету громадського контролю надійшла заява про злочин до Ордженікідзевського райвідділу міліції щодо притягнення О. Сіна до кримінальної відповідальності за ч.1 ст 296 (хуліганство). Заяву підписало близько 20 свідків тієї події, а її копії надіслані голові облУМВС  Ольховському В.І. та обласному прокурору Шацькому О.Л.. Звичайно, ми слідкуватимемо за перебігом розслідування та вимагатимемо справедливого суду.  Бо мер, який перед десятками тисяч очей запоріжців зухвало кидається з кулаками на людину, - це ганьба для нашого міста. Про які ще моральні якості О. Сіна можна говорити? Політичний флюгер, чиновник, що довів місто до комунального колапсу, перефарбований прихильник Януковича, що відправляв тітушок на київський Майдан, щоб ті били та калічили людей, тепер він і сам взявся за кулаки. Люди все бачать, і, маю надію, робитимуть правильні висновки.

Розкажи, що зараз відбувається «всередині Майдану», між тими людьми які восени-взимку збирали на центральній площі тисячі людей. Вже не для кого не є секретом, що ви розсварилися між собою, про що свідчать також різноманітні дописи в соцмережах.

Для мене запорізький Майдан – це ті люди, громадські об’єднання та політичні партії, які восени-взимку взяли на себе відповідальність бути організаторами протестних акції. Все інше – напускне і більше відноситься до показової “апендектомії”, ніж до Майдану. Партії ще з весни, коли перестали бути опозиційними, пішли своїм шляхом і політичним інтересом.  А всі ці  громадські об’єднання зараз діють спільно в форматі Комітету громадського контролю при ОДА, який я очолюю. Ми, голови громадських організацій, також ще тоді вирішили об’єднатись, бо, як кажуть, “гуртом і батька бити легше”.)))) І якщо між нами і виникають суперечності, бо терміном “розсварилися” я б це точно не називав, то лежать вони виключно в політичній площині. Тобто питання виключно “позначки у виборчому бюлетені”, а не тих вимог, принципів та завдань, про які ми говоримо з осені. Питання люстрації, боротьби з корупцією, оновлення влади та недопушення політичного реваншу “Партії Регіонів”, комуністів та перефарбованих  - це те, що нас об’єднує.  Так, частина членів  Комітету вирішили віддати свою прихильність РПЛ, я схиляюсь до пропрезиденської партії “Блок Петра Порошенка”, але “Самооборона Майдану” продовжує лишатись поза політикою. І “Комітет виборців України” та громадська мережа “Опора” в принципі не мають права бути політично заангажованими, бо їх завдання – слідкувати за чесністю та прозорістю виборчої капманії. Можливо на цих противагах, Комітет і надалі діятиме як неупереджена і об’єктивна структура.

Ти йдеш на вибори від блоку Петра Порошенка. Як ти прийняв таке рішення та на яких умовах? Ти вступиш до партії президента? Чи взяв ти на себе якісь зобов’язання?

Зобов’язання в мене можуть бути тільки перед Богом, власною совістю, родиною та тими людьми, які взимку ризикували всім, коли публічно стали на мій захист. Останнє стосується і журналістів, і тих депутатів, що брали мене на поруки. Публічно заявити свою позицію в той час, коли в нашу перемогу і втечу Януковича практично ніхто не вірив – це було сміливим вчинком. Тому, коли до мене звернувся Павелко Андрій (народний депутат, який в січні погодився взяти мене на поруки) з пропозицією йти від команди Президента – я серйозно сприйняв це запрошення. Звичайно, надходили пропозиції і від інших демократичних проукраїнських сил, але для себе я чітко визначив - зробити все від мене залежне, аби не допустити політичного реваншу “Партії регіонів” і для цього не розпорошувати голоси. Тим паче, я справді вважаю, що в сьогоднішній складній ситуації в країні на Президентові лежить дуже важка відповідальність і ті люди, хто підтримує державницькі інтереси, мають підставити йому своє плече. Тому моя логіка була простою: більшість українців підтримували Майдан і змели Януковича, більшість, так само, обрали Президента у першому турі і інтереси цієї більшості я і маю представляти в Парламенті.

Щодо вступу в партію – це питання навіть не стоїть. Я маю реалізовувати вимоги Майдану та підтримати Президента, якого він привів до влади, а не діяти в інтересах будь-якої з політичних партій.

Чи є підтримка твого рішення йди на вибори зі сторони побратимів. Відомо, що до Верховної Ради також балотуватиметься Ірина Лєх, Олена Єрьоменко – але вони йдуть від іншої політсили. Чи нема між вами конкуренції, чи достойною та «чистою» буде кампанія?

За моєю інформацією, від округу №75 (Ленінський і Заводський района Запоріжжя) не буде кандидатів ні від “Свободи”, ні від “РПЛ” та “УДАРУ”, ні від ще ряду проукраїнських сил. Бо знову ми можемо наступити на ті ж самі граблі, як і в 2012 році, коли від демократичних проукраїнських сил було 5-6 кандидатів, а від “Партії Регіонів” та її сателітів – один. А це розпорошення голосів, програш і політичний реванш злочинної кліки, що в умовах війни вкрай небезпечно. Тому я вже неодноразово звертався до всіх партій, які декларують державницькі проукраїнські позиції: “давайте напочатку жовтня проведемо відкритий праймеріз та незалежну соціологію. Нехай той, хто набере з нас  найбільше – залишиться, а всі інші зійдуть з дистанції і підтримають єдиного кандидата. Бо інакше ми не здолаємо єдиного ворога!”. Наразі перемовини тривають і маю надію, що й інші кадидати будуть думати загальним інтересом справи, а не своїми особистими амбіціями.

Щодо Ірини та Олени – конкуренції нема і бути не може, бо ми йдемо по різним округам. А щодо “чистоти” кампанії – це питання до совісті кожного і видно буде вже по результатам.

Ми всі чудово розуміємо, що будь-які вибори потребують фінансування. Хто тобі допомагає? По Запоріжжю ходять розмови, що тебе підтримує екс-запорізький бізнесмен.

Десь видно мою агітацію? Знаєш, з фінансуванням кампанії справді проблеми. Бо коли до мене приходить наш активіст чи прихильний до мене підприємець з пропозицією допомогти надрукувати листівки чи дати рекламу, то я відповідаю: “краще купи пару бронежилетів, відвези в 55-ту бригаду і надішли мені фото, що ти це зробив”. От тому і нема в мене наразі ні листівок, ні газет, ні реклами у ЗМІ, зате є багато різноманітних фото з нашого волонтерського штабу і звітів БФ “Лебедія” про надану допомогу військовим. Можливо, що це і не правильно з точки зору виборчої кампанії, але ситуація за 200 кілометрів від Запоріжжя для мене важливіша, ніж білборди і розмальовані маршрутні таксі з власним прізвищем.

Разом з тим я розраховую на підтримку партії, яка мене висуває і, звичайно, мінімальний об’єм агітації буде.

А щодо “екс-запорізьких бізнесменів” та інших конспірологічних версій фінансування  - я вже давно звик до того,  що мене фінансують люди, з якими я навіть не знайомий. Причому всі ці версії протирічать одна одній і залежать від того, яка політична сила чи фінансовий клан хоче вилити на мене бруд.

Всім, хто сумнівається, пропоную зайти до мене в гості, подивитись як я живу, проїхатись разом на маршрутці і спільно розробити дієвий антикорупційний закон. Тоді питань і версій одразу поменшає.

Розумію, що забігаємо далеко наперед, проте не можу не спитати: чи розглядаєш ти можливість балотуватися на посаду міського голови?

Зараз я розглядаю можливість перших кроків у Верховній Раді і реформування медичної сфери, особливо корупційної її складової. Щодо мерської кампанії, то дійсно завчасно навіть планувати щось. Скажу єдине – зроблю все від мене залежне, аби О. Сін не залишився на другий термін на своєму місці. Бо його термін і місце має бути зовсім в іншій установі. Тому, якщо побачу, що на місце міського голови балотується кандидат, який має довіру у населення, патріот, професіонал і має шанси перемогти, то підтримаю цю людину. Тобто, тут у мене такий самий підхід, як і з депутатством: праймеріз, соціологія і недопущення розпорошення голосів.

Сьогодні Запоріжжя знаходиться фактично на лінії фронту – є небезпека того, що після припинення цього примарного перемир`я «ввічливі чоловічки» можуть з`явитися на території Запорізької області. Що сьогодні робиться в регіоні для того, щоб Запоріжжя не повторило долю Донбасу, окрім риття окопів, над чим, до речі, відкрито глузують військові? Як ти оцінюєш дії влади стосовно оборони регіону?

Місцева влада – двійка, обласна – три з мінусом. Це не тільки моя особиста думка, а результат опитування, яке ми проводили наприкінці минулого тижня в соціальних мережах. Дані справді негативно вражають: тільки 21% опитаних чули сигнал сирени 11 вересня, підвали перевірені на 8%, знає, де ключі від підвалів  - 20%, а пам’ятки про те, що треба робити у надзвичайній ситуації розміщені на 10% під’здів. Я вже не кажу про практичну відсутність знань з цивільної оборони і надання першої медичної допомоги серед населення. Це той результат роботи, з яким нам не можна миритися і активно виправляти.
Щодо окопів – тут ситуація не така однозначна і військові є різні. Сам безпосередньо брав участь у ритті окопів і облаштуванні одного з блокпостів в області – діяли під чітким керівництвом військових. Справа в іншому: є люди, які намагаються на цьому зробити зараз собі позитивне ім’я і риють де завгодно і що завгодно – заради гарної картинки у ЗМІ. От з цього військові і глузують.

Як виправляти ситуацію? Знову ж таки – прикладом власної активності і самоорганізації населення. Волонтери продовжують збирати поміч для військових. Це зараз просто необхідно, бо зима близько і потреба в теплих речах і ковдрах нагальна. Також, самотужки організовуємо навчання з медицини катастроф та цивільної оборони населення і дякуємо тим нашим спеціалістам у цих сферах, які погодились читати лекції на волонтерських засадах. На минулому тижні вже видали методичний посібник – тепер безкоштовно роздаємо людям.

Бо добре розуміємо, що московський карлик не полізе в Запоріжжя тільки тоді, коли буде впевненим, що місто захищене, а люди готові боронити свій край і мир в своєму домі. І знають, як це робити. Тисячі “двохсотих” Путіну точно не потрібні і російський народ за це спитає з нього.

Зимою ми самоорганізувалися і розраховували тільки на власні сили. Ми змели бандитську владу, не дали реалізувати сепаратистський сценарій та дестабілізувати ситуацію в місті – переможемо і зовнішню агресію, бо Бог любить трійцю. І в Запоріжжі буде Мир!

Фото - Facebook (Ігор Артюшенко)

 

 

Информация по темам: Майдан, війна, Запоріжжя, Ігор Артюшенко

Новости партнеров

Loading...

Новости Trembita.info

Последние новости

18:31

Житель Запорожской области открыл стрельбу в сельском магазине

16:31

В Запорожье поезд протащил бедолагу 20 метров

14:30

Запорожцу оставили письмо, что его машину стукнули

12:30

В Запорожье нетрезвая хамка устроила ДТП

10:29

Запорожский облсовет созывает депутатов на внеочередную сессию

Архив

zp.comments.ua

block2

zp.comments.ua
Загрузка...

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине

   © «Комментарии:», 2014

Система Orphus